<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<rss version="2.0"
    xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
    xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
    xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
    xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
    xmlns:georss="http://www.georss.org/georss">
	<channel>
		<title>Viewy — социальная платформа</title>
		<link>https://viewy.ru</link>
		<description>VIEWY! Вьюи — это социальная платформа для ведения блогов и каналов обо всем на свете.</description>
		<language>ru</language>
		<managingEditor>mail@viewy.ru (Viewy Social Network)</managingEditor>
		<image>
			<link>https://viewy.ru</link>
			<url>https://viewy.ru/favicon/favicon-152.png</url>
			<title>Viewy — социальная платформа</title>
		</image>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #54119787 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54119787</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54119787</guid>
				<pubDate>Tue, 21 May 2013 22:00:11 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Мне ночью снился нежный сон,  там сильно был в тебя влюблен.  В твои прекрасные глаза,  твою улыб... <a href="https://viewy.ru/note/54119787">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Мне ночью снился нежный сон, <br> там сильно был в тебя влюблен. <br> В твои прекрасные глаза, <br> твою улыбку и слова. <br> Лежали тихо в темноте <br> и говорили о судьбе. <br> О детях, свадьбе. о тебе.</p>
<p>Лишь о тебе, тебе, тебе&#8230;</p>
<p>О мне, о счастье о семье. <br> И я смотрел в твои уста, <br> надеялся, любил тебя. <br> Настало утро, я проснулся, <br> открыл глаза и улыбнулся.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54119787">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #54115790 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/54115790</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/54115790</guid>
				<pubDate>Tue, 21 May 2013 20:13:13 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Не стало нині України, 
перевелися люди.
Не має зараз, влади, честі, 
про всіх і все забули.
... <a href="https://viewy.ru/note/54115790">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Не стало нині України,</p> 
<p>перевелися люди.</p>
<p>Не має зараз, влади, честі,</p> 
<p>про всіх і все забули.</p>
<p>Не можуть встати із колін</p>
<p>прославленії люди,</p> 
<p>Не бачить зараз батько сина,</p> 
<p>бо ним він вже забутий.</p>
<p>Усі тікають у неволю,</p> 
<p>в обійми лихого.</p>
<p>Забули вже, як нас прокляті</p>
<p>вигнали здому.</p>
<p>Чтого шукають, в дальнім краї,</p> 
<p>прославленії люди.</p>
<p>Не зрозумію я ніколи</p>
<p>й не зможу забути.</p>
<p>Той перший промінь України</p>
<p>і посмішку мами.</p>
<p>Лани зелені, небо синє,</p> 
<p>що з малечку з нами.</p>
<p>Устань, ти наша батьківщино</p>
<p>з колін тих проклятих.</p>
<p>І виженемо, з рідних країв,</p> 
<p>Тих БІСІВ проклятих (с) О. Єван</p>
<p></p> <p><a href="https://viewy.ru/note/54115790">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #53416993 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/53416993</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/53416993</guid>
				<pubDate>Mon, 29 Apr 2013 22:27:40 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 
Ты быстро все переиграла.
Разбила все что создавала.
Забыла все что говорила, 
что обещала и... <a href="https://viewy.ru/note/53416993">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>
<p>Ты быстро все переиграла.</p>
<p>Разбила все что создавала.</p>
<p>Забыла все что говорила,</p> 
<p>что обещала и молила.</p>
<p></p>
<p>Ты променяла, убежала,</p> 
<p>своей рукою помахала.</p>
<p>Твое решие ценю,</p> 
<p>себя тихонько покорю.</p>
</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/53416993">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #50074499 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/50074499</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/50074499</guid>
				<pubDate>Fri, 08 Feb 2013 03:46:26 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Сидя в 4-х стенах, есть время подумать о многих вещах. Мысли так и лезут в голову, хочу сказать м... <a href="https://viewy.ru/note/50074499">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Сидя в 4-х стенах, есть время подумать о многих вещах. Мысли так и лезут в голову, хочу сказать много, но не могу. Что то не дает выложить их на бумагу, но вопреки всему я попытаюсь.</p>
<p>Всё ли правельно я зделал? Ни кому ли я не навредил? Хороший ли я человек? Конечно же нет! Многие плакали от моих слов, многих розочеровал своими поступками, многих ввел в заблуждение. Нет, точно нет, при таком списке человек хорошим быть не может. Хотя&#8230;есть люди которые улибаются при встрече со мной, есть люди которым я приношу счастье, ну по крайней мере я так думаю. Есть люди которым я помогаю и не прошу ничего в замен. Я думаю такого человека можно назвать хорошим. И я уверен многие думают так же!</p>
<p>Вот что я думаю, это всё, всё что мы делаем подобно весам&#8230;главное знать какая часть перевесит, "хорошая" или "плохая", "добрая" или "злая", "благородства" или "подлости". Стоит подумать какую жизненую позицию выберешь именно ты! Ведь мы сами в ответе за свои поступки!</p>
<p>О.Єван</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/50074499">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #50026557 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/50026557</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/50026557</guid>
				<pubDate>Wed, 06 Feb 2013 23:40:28 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ &hellip;И снова вечер, квартира опять пуста,  На столе бутылка виски, и я &ndash; каратаю время б... <a href="https://viewy.ru/note/50026557">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>&hellip;И снова вечер, квартира опять пуста, <br> На столе бутылка виски, и я &ndash; каратаю время без тебя&hellip; <br> Снова пачка сигарет заменяет мне тебя&hellip; <br> Каждый вздох дыма сигаретного наполняет меня, <br> Когда в ожидании любимой разделяю одиночество я &hellip; <br> Свет фонарей из окна только веселит меня, ведь переживаю за тебя, - <br> Где ты, с кем ты, счастлива ли ты? <br> Находясь в пасти зеленого змея, рану душевную леча, <br> Вспоминаешь ту первую встречу, тот миг, сам того не понимая, <br> Когда сердце ей отдал и на душе извечный след оставил&hellip; <br> Когда мальчишкой был &ndash; не понимал, и внимания не обратил, <br> А с годами жалеть стал &hellip; <br> Что не решался тогда и время упустил&hellip; <br> Ушла она. &hellip; Обрел ли счастье с ней и душевный покой или нет, <br> Не узнаешь теперь. &hellip; Только за трусость свою детскую страдаешь теперь &hellip; <br> Надеясь лишь на одно &hellip; Что выбор тобою правильный был сделан&hellip;</p>
<p>М. Подворний</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/50026557">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49981444 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49981444</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49981444</guid>
				<pubDate>Wed, 06 Feb 2013 00:26:23 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Не так давно усі були цнотливі,  а наші душі були чисті як вода.  Та з плином часу, заплутали в п... <a href="https://viewy.ru/note/49981444">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Не так давно усі були цнотливі, <br> а наші душі були чисті як вода. <br> Та з плином часу, заплутали в павутинні, <br> Усі ми зрадники, прощення нам нема!(с) О.Єван</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49981444">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49829636 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49829636</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49829636</guid>
				<pubDate>Sat, 02 Feb 2013 19:51:50 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Интернет, он не сближает. Это скопление одиночества. Мы вроде вместе, но каждый один. Иллюзия общ... <a href="https://viewy.ru/note/49829636">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Интернет, он не сближает. Это скопление одиночества. Мы вроде вместе, но каждый один. Иллюзия общения, иллюзия дружбы, иллюзия жизни&hellip;</p>
<p>М. Подворный</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49829636">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49829573 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49829573</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49829573</guid>
				<pubDate>Sat, 02 Feb 2013 19:51:01 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Кохання - це почуття,  Почуття - це теплі слова,  Слова - це вітер,  Вітер-це елемент за допомого... <a href="https://viewy.ru/note/49829573">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Кохання - це почуття, <br> Почуття - це теплі слова, <br> Слова - це вітер, <br> Вітер-це елемент за допомогою якого будувався світ, <br> Світ- це суспільство, <br> Суспільство - це ми. <br> Значить саме ми створили кохання і ми народженні ним. <br> Ми це і є кохання, так що кохаймося і будемо коханими.</p>
<p>М. Подворный</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49829573">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49829502 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49829502</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49829502</guid>
				<pubDate>Sat, 02 Feb 2013 19:50:02 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Каждое слово, каждый звук &ndash; исходящий из губ любимого человека, произносящийся в любой инто... <a href="https://viewy.ru/note/49829502">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Каждое слово, каждый звук &ndash; исходящий из губ любимого человека, произносящийся в любой интонации, переносящий любые эмоции &ndash; содержит одновременно всю суету чувств: злость, гнев, ненависть, страсть, любовь, интерес, желание&hellip; <br> Желание удовлетворить ту пустоту внутри себя, которую он ощущает нехваткой внимания от второй половинки, с которой они делят и серые будни, и минуты разлуки, и время когда вместе погружаясь в утопию своего собственного существование, когда мир вертится вокруг, показывая другим идеал любви&#8230;и долгие часы пребывания превращаются в миг, который не заканчивался бы никогда&hellip; Пока&hellip; <br> Пока не стали чужыми&hellip; <br> Миг закончиться, погружаясь в среду жестокости, ненависти, пыльных будней &ndash; реальности, а главное состояния души &hellip; равнодушие и безразличности! Пройдет радость и искренность удовольствия от приносящего счастье любимому&hellip; <br> Пытаясь заполнить вакуум, переполняем его, нечуствуя излишества и переполнения теряем то что нашли&hellip; Внутри та же пустота&hellip; а внешне игра&hellip; Игра продолжающая до тех пор, пока не появиться новый интерес, что то более захватывающее, и повториться тот же процесс что и прежде&hellip;только с другим снаружи&hellip;</p>
<p>М. Подворный</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49829502">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49829365 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49829365</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49829365</guid>
				<pubDate>Sat, 02 Feb 2013 19:47:26 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Недолго слезы лила и скучала,  Утешение ты в другом нашла &ndash;  Раскрыв постели своей объятия!... <a href="https://viewy.ru/note/49829365">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Недолго слезы лила и скучала, <br> Утешение ты в другом нашла &ndash; <br> Раскрыв постели своей объятия! <br> Душу искушению ты отдала <br> Выставляя на обозрение свое довольное влечение <br> В поисках разумного ответа действий верности своих, <br> Надеясь на оценку и призрение других! <br> М.Подворный</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49829365">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49829314 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49829314</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49829314</guid>
				<pubDate>Sat, 02 Feb 2013 19:46:21 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Розцвітали троянди, птахи щебетали, в повітрі вітав смак насолоди&hellip;  Все розкривалось, вист... <a href="https://viewy.ru/note/49829314">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Розцвітали троянди, птахи щебетали, в повітрі вітав смак насолоди&hellip; <br> Все розкривалось, виставляючи на показ свою внутрішню і дійсну красу &hellip; <br> Прийшла весна, пора тепла і кохання, пора пошуку і єднання закоханих сердець, які на рівні з природою відкривають свої почуття, хтось вперше, хтось як вперше&hellip; <br> Але на противагу усій красі Маруся віяла холодом і смутком, зима і мороз ніяк не могли покинути її душу&hellip; <br> Своєю несамовитою зовнішністю вона зачаровувала молодих хлопців, і не тільки молодих&hellip; <br> Но жоден з них не в змозі був розтопити той згусток льоду, що залишився на її серці &hellip;після нього&hellip; <br> Того єдиного принца, який наповнював її душу теплом і ласкою, ніжністю, якої саме вона потребувала&hellip; <br> Відштовхуючи усіх вона чекала, надіялась на його повернення&hellip; <br> Той один, перший, якому була відкрита тайна дівочої душі, той, який отримав її всю повністю&hellip; <br> Той хто став першим, зламавши бутон її несамовитої квітки, наповнюючи її власницю насолодою і радістю &hellip; <br> Пошкодивши грати тієї загадки, викинув той пелюсток насолоди, як зів&rsquo;ялу троянду, до ями розбитих сердець, зруйнувавши фундамент побудований двома, обрікши її на страждання&hellip; <br> Самотність і смуток, недовіра до усього світу оточувала її&hellip; <br> Навіть та весна чудесна, не змогла залічити рану, залишену Принцом на серці тому, яке йому досталось&hellip;</p>
<p>М.Подворный</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49829314">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49829197 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49829197</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49829197</guid>
				<pubDate>Sat, 02 Feb 2013 19:44:05 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ 
Меня интересует всего лишь один вопрос: 
Когда заглядываю в твои глаза, я вижу весь мир, 
Мир... <a href="https://viewy.ru/note/49829197">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>
<p>Меня интересует всего лишь один вопрос: </p>
<p>Когда заглядываю в твои глаза, я вижу весь мир,</p> 
<p>Мир твоих переживаний, мир наслаждений и утех,</p> 
<p>Слез и горечи, прошедших и предстоящих&hellip;</p>
<p>Я вижу твое сердце&hellip;</p>
<p>Которое каждый раз вздрагивает от прикосновение моего, </p> 
<p>Когда целую тебя, огорчаю, заставляю страдать, оно стучит еще сильней&hellip;</p>
<p>Но не вижу я себя в построенном тобой мире идеальном&hellip;</p>
<p>Пройдя вместе столько лет, мгновений радости и печали&hellip;</p>
<p>Блеск, при моем появлении, глаз твоих умопомрачительных, погас&hellip;</p>
<p>Не услышал крика я твоей души, о том что тяготою стал для тебя,</p> 
<p>И упустил я тот момент, когда для тебя я стал чужым&hellip;</p>
<p>М. Подворный</p>
</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49829197">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49522795 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49522795</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49522795</guid>
				<pubDate>Sun, 27 Jan 2013 10:49:24 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Я верю в удачу,  я верю в успех,  и верю в людей,  и в любовь тоже верю.  Но бесит меня ваш наигр... <a href="https://viewy.ru/note/49522795">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Я верю в удачу, <br> я верю в успех, <br> и верю в людей, <br> и в любовь тоже верю. <br> Но бесит меня ваш наигранный смех, <br> и бесит меня что вы все на приделе. <br> И бесит меня гнилое нутро, <br> и крик тот вопящий что вам тяжело. <br> Что нету роботы и нет перспектив, страна никакая - один здесь мотив. <br> А сами с утра под прилавком томяще, <br> ждете бутылку чтоб жизнь стала ярче. <br> На шею родителей сели прекрасно, <br> напившись кричите, что всё так ужасно. <br> С деньгами в кармане, и сытым желудком, <br> одетым нормально и другом ублюдком. <br> Я верю в удачу, <br> в людей тоже верю. <br> Но этим убогим, помочь не сумею!(с) О.Єван</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49522795">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49411433 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49411433</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49411433</guid>
				<pubDate>Thu, 24 Jan 2013 22:58:05 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Життя проходить повз роки.
Роки любові молоді, 
розчарувань і просто буднів, 
роки найкащих сп... <a href="https://viewy.ru/note/49411433">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Життя проходить повз роки.</p>
<p>Роки любові молоді,</p> 
<p>розчарувань і просто буднів,</p> 
<p>роки найкащих сподівань.</p>
<p>Роки несносних почуттів,</p> 
<p>роки найкращих вечорів.</p>
<p>Холодних ранків на одинці,</p> 
<p>прочитаної книжечки дитинці.</p>
<p>Для всіх життя дає науку,</p> 
<p>як з щастя не зробити муку.</p>
<p>Потрібно часом дорожити</p>
<p>і просто треба все любити!</p>
<p>О.Єван</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49411433">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49278033 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49278033</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49278033</guid>
				<pubDate>Tue, 22 Jan 2013 03:19:49 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Сегодня ночью я не сплю
и про тебя лишь говорю.
Про твой шикарный нежный взгяд, 
про то как ма... <a href="https://viewy.ru/note/49278033">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Сегодня ночью я не сплю</p>
<p>и про тебя лишь говорю.</p>
<p>Про твой шикарный нежный взгяд,</p> 
<p>про то как манишь ты назад.</p>
<p>Про нежный запах от тебя,</p> 
<p>родной он стал лишь для меня.</p>
<p>Но мы не вместе знаю я,</p> 
<p>молю прости, Люблю тебя! О.Єван</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49278033">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #49142305 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/49142305</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/49142305</guid>
				<pubDate>Sat, 19 Jan 2013 13:05:51 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Як познайомився з тобою, 
заворожила ти мене.
Своєю дивною красою, 
і незрівнянною метою.
Ті ... <a href="https://viewy.ru/note/49142305">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Як познайомився з тобою,</p> 
<p>заворожила ти мене.</p>
<p>Своєю дивною красою,</p> 
<p>і незрівнянною метою.</p>
<p>Ті очі, губи, руки ті</p>
<p>мене ласкали у пітмі.</p>
<p>Мене ти ніжно цілувала</p>
<p>і так тихенько прошиптала.</p>
<p>Що хочеш бути поряд завжди,</p> 
<p>щоб ми кохались у ночі,</p> 
<p>щоб ми сміялись обіймались,</p> 
<p>щоб були щасливі завжди.</p>
<p>Але розвіялось усе,</p> 
<p>ті погляди, слова і звуки.</p>
<p>Ми зрозуміли назавжди,</p> 
<p>що наша мрія це є муки!</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/49142305">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #48938756 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/48938756</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/48938756</guid>
				<pubDate>Mon, 14 Jan 2013 20:59:53 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Не знаю вовсе я тебя,  не знаю глаз твоих сиянье.  не понял сладкое мерцание,  твоей улыбки под л... <a href="https://viewy.ru/note/48938756">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Не знаю вовсе я тебя, <br> не знаю глаз твоих сиянье. <br> не понял сладкое мерцание, <br> твоей улыбки под луной. <br> Могу предположить, что любишь ты, <br> зелёный цвет и вкус вкусняншек, <br> что любишь кофе по утрам <br> и запах свеженьких ромашек. <br> Но это все мои слова, <br> мои догадки в полумраке. <br> Но точно знаю про тебя, <br> что любишь ты смотреть на маки.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/48938756">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #48936438 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/48936438</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/48936438</guid>
				<pubDate>Mon, 14 Jan 2013 20:15:09 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Зачем куда и почему?  Закончить это все хочу.  Но мысль сидящая во мне,  не забывает о тебе.  Заб... <a href="https://viewy.ru/note/48936438">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Зачем куда и почему? <br> Закончить это все хочу. <br> Но мысль сидящая во мне, <br> не забывает о тебе. <br> Забыть простить и отпустить <br> устал об этом говорить <br> Но как молчать, когда во мне <br> все мысли только о тебе</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/48936438">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #48936402 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/48936402</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/48936402</guid>
				<pubDate>Mon, 14 Jan 2013 20:14:31 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Мне ночью снился нежный сон,  там сильно был в тебя влюблен.  В твои прекрасные глаза,  твою улыб... <a href="https://viewy.ru/note/48936402">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Мне ночью снился нежный сон, <br> там сильно был в тебя влюблен. <br> В твои прекрасные глаза, <br> твою улыбку и слова. <br> Лежали тихо в темноте <br> и говорили о судьбе. <br> О детях, свадьбе. о тебе. <br> О мне, о счастье о семье. <br> И я смотрел в твои уста, <br> надеялся, любил тебя. <br> Настало утро, я проснулся, <br> открыл глаза и улыбнулся.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/48936402">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #48893833 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/48893833</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/48893833</guid>
				<pubDate>Sun, 13 Jan 2013 22:07:47 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Твоя ль вина, что милый образ твой  Не позволяет мне сомкнуть ресницы  И, стоя у меня над головой... <a href="https://viewy.ru/note/48893833">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Твоя ль вина, что милый образ твой <br> Не позволяет мне сомкнуть ресницы <br> И, стоя у меня над головой, <br> Тяжелым векам не дает закрыться? <br> Твоя ль душа приходит в тишине <br> Мои дела и помыслы проверить, <br> Всю ложь и праздность обличить во мне, <br> Всю жизнь мою, как свой удел, измерить? <br> О нет, любовь твоя не так сильна, <br> Чтоб к моему являться изголовью, <br> Моя, моя любовь не знает сна. <br> На страже мы стоим с моей любовью. <br> <br> Я не могу забыться сном, пока <br> Ты - от меня вдали - к другим близка.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/48893833">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
			<item turbo="true">
				<title>EVANOLEG: Личное – заметка в блоге #48893299 </title>
				<link>https://viewy.ru/note/48893299</link>
				<guid isPermaLink="true">https://viewy.ru/note/48893299</guid>
				<pubDate>Sun, 13 Jan 2013 21:54:01 +0300</pubDate>
				<author>EVANOLEG</author>
				<enclosure url="https://viewy.ru/core/images/note.jpg" type="image/jpeg"/>
				<dc:creator>EVANOLEG</dc:creator>
				<media:rating scheme="urn:simple">nonadult</media:rating>
				<category>Общество</category>
				<description>
                <![CDATA[ Он долгих двадцать восемь лет,  И двадцать восемь зим к тому ж,  Хранил в себе один секрет  И был... <a href="https://viewy.ru/note/48893299">Читать на Вьюи...</a> ]]>
            	</description>
				<content:encoded>
				<![CDATA[ <p>Он долгих двадцать восемь лет, <br> И двадцать восемь зим к тому ж, <br> Хранил в себе один секрет <br> И был в семье примерный муж. <br> <br> Всё было, вроде, как всегда: <br> Жена готовила обед&hellip; <br> Но приключилась вдруг беда: <br> Он взял и вспомнил про секрет. <br> <br> Под шум и кислый запах щей, <br> Ворчанье Суженой с утра, <br> Он вспомнил всё до мелочей, <br> Как будто было то вчера. <br> <br> Она сидела у окна, <br> И мягкий чудный лунный свет <br> Окрасил в бледные тона <br> Её прекрасный силуэт. <br> <br> Струились пряди по плечам, <br> Скользили змейками на грудь. <br> И он подумал сгоряча: <br> Женюсь на ней когда-нибудь! <br> <br> Он вспомнил всё до мелочей: <br> Изгибы линий, мягкость губ, <br> И жар её простых речей, <br> И за окном огромный дуб. <br> <br> Сплетенье рук, слиянье тел, <br> Каскад каштановых волос, <br> И то, как он её хотел <br> До исступления, до слёз. <br> <br> Признаний трепетных поток, <br> (Как он на ушко их шептал!) <br> Смешной над ухом завиток, <br> Что от дыханья трепетал. <br> <br> Она смотрела на него <br> Глазами влажными, как ночь. <br> Слова пьянили, как вино: <br> - Люблю тебя. Роди мне дочь. <br> <br> С утра он потерял покой: <br> То суетился, то скучал. <br> Потом, закрыв лицо рукой, <br> Сидел на стуле и молчал. <br> <br> Жена ворчала, как всегда. <br> Ругала убежавший суп. <br> И он отметил, что года <br> Ей, постаревшей, не к лицу. <br> <br> Как не идёт ей белый цвет <br> И пряди крашеных волос&#8230; <br> И целых двадцать восемь лет <br> Всё как-то было не всерьёз. <br> <br> Вдруг он вскочил, схватил пальто, <br> Забыл про шапку и носки. <br> Все двадцать восемь лет - не то. <br> Все двадцать восемь зим - тоски. <br> <br> Нашёл тот дом. У дома - дуб. <br> Взбежал по лестнице стрелой. <br> Унять бы дрожь с холодных губ, <br> И трусость гадкую - долой. <br> <br> &#8230; Наверное она сейчас <br> Пьет чай и кутается в шаль. <br> И из её прекрасных глаз <br> Струится тихая печаль. <br> <br> А, может, принялась вязать? <br> А может кружево плести? <br> Так много надо ей сказать, <br> А главное сказать - прости. <br> <br> Открыла дверь. В глазах - вопрос. <br> Ей было снова двадцать лет. <br> Каскад каштановых волос&#8230; <br> Знакомый сердцу силуэт. <br> <br> Над ухом - лёгкий завиток - <br> Как много лет назад - точь в точь&#8230; <br> - Вы не ошиблись? <br> - Нет, не мог. Вы Аня? <br> - Вера. Её дочь. <br> <br> - А Аня? <br> - Мамы больше нет. Кто Вы? <br> Он повернулся вспять: <br> - Я шёл к ней двадцать восемь лет. <br> - Она ждала Вас&#8230; двадцать пять. <br> <br> Как закружилась голова! <br> Как сердце ухнуло в груди! <br> И вспомнил он её слова <br> С мольбою: "Ты не уходи! "<br> <br> Он сгорбился. Поплёлся прочь&hellip; <br> &hellip;Сплетенье рук&hellip;Слиянье тел&hellip; <br> &hellip;Люблю тебя&#8230; Роди мне дочь&hellip; <br> А он ведь вправду дочь хотел. <br> <br> Как странно. Ани больше нет. <br> Заплакал. Бросил в тишину: <br> - Я буду много - много лет <br> Любить тебя. Тебя одну.</p> <p><a href="https://viewy.ru/note/48893299">Читать на Вьюи...</a></p> ]]>
				</content:encoded>
			</item>
	</channel>
</rss>
