Так так,, , 29! а после новые работа. места. новое места новые. и сл год я тоже работаю и позаследующий потом дома посижу, по профессии и завтра уже. гулять. после После мне за 30 и все таке матвей такое такие такое еще вот... . и после 30 мне 38! !! 39 и там такая молодость. и здоровье йога любви всем! любовь старости старость 39 40
Привіт,
скільки років, добрий наш Вьюі!
Дуже давно сюди не заглядала і думала, що мій блог тут мав назву seaside!
Прекрасна, чудова асоціація пісні The Kooks.
Після чого, зайшла на сторінку viewy, пишу seaside- а тут пусто.
Прийшлось згадувати старі паролі, після чого бачу Warzone.
Не можу собі пригадати, чому саме ця назва.
Перечитую пости, розумію, що в середині серденько в 16цять палало від несправедливості, а в 25ть від ненависті.
Скільки всього змінилося, і як сильно змінилася я.
Зараз цікавлюся кармою, цікаво, що наступний раз принесе доля.
Запишу це собі, на майбутнє.
Люблю спогадами повертатись сюди, шкода, що в дорослому віці, немає часу, на таке важливе для себе діло.
Шкода, що я зоовсім не часто згадую — пора б написати ЩОСЬ!
Спілкуючись з людьми вже енний проміжок часу, я розумію, що людям потрібні люди. Всі емоції, які в нас є — це завдяки, людям. І вони є різні. Хтось приходив в наше життя для певних емоцій, хтось, для досвіду, а хтось для любові. Але… Що ж таке та ЛЮБОВ. Чим старша стаю, тим більше втрачаю надію в палку, щиру, щасливу любов. В цю емоцію, яку не зрівняєш ні з чим. В метелики в животі…Яких давно вже не було(
пробачте, але я нещасна..
Ненавижу сидеть друг напротив друга за столом, для меня это расположение тел в пространстве непривычно. Когда я сажусь напротив человека все внутри меня готовится к атаке, к спору.
Я не говорю о том, что я не могу смотреть на человека, сидящего напротив, нет, напротив, мне нравится смотреть на его лицо, на его улыбку, глаза, но когда мы лежим рядом, или стоим рядом, сидим. Возможно дело в столе, в предмете, существующем между нами здесь и сейчас. Он отрезает меня от человека.
Если мы ужинаем, мне нравится сидеть рядом, бок о бок. Что бы можно было положить руку на его руку, поцеловать его, не тянувшись через весь стол. шепнуть что то, если вокруг нас есть люди…
Вот жеш у меня таке экзистенциальные размышления, а француз не пишет и сегорет больше нет.
Что ж за
кстати обожаю адель в этом фильме
вот просто какое-то идеальное сочетаение внешности, съёмки, цвета- вообще всего. этот пучёк на голове и взгляд, как она танцует, ест, плачет, ест и плачет!!!!(гифка идеально описывающая моё состояние по жизни)
ну вот прямо таке воплощение юности, нежности, свободы. хз, нравится смотреть на неё.
такой блог огромный уже, столько всего я писала, аж не верится, жууть, шо таке со мной
— Что ты пытаешься доказать мне? — рявкнул он столь оглушительно, что мне показалось, будто пожилой мужчина не высовывает голову из-под капота чисто из деликатности. — Кто ты такая, чтобы проповедовать мне о счастье? Глотаешь свои таблетки и делаешь глупые фотографии, надеясь, что мир не окажется в аду, когда ты в чём-то ошибешься и все поймут, что ты сумасшедшая . Пытаешься помочь мне с моей жизнью, а тем временем твоя разлетается на куски весь этот год! И мало того, ты тащишь за собой других — посмотри на Такера, который бегает за тобой, как собачонка, и я не сомневаюсь, ты ужасно раскаиваешься в том, что сделала ту работу, и даже не можешь признаться ему, что это твоих рук дело. Знаешь что? — Если я и наглый засранец, тогда ты чертова лицемерка, и мы застряли на автостоянке "Уэнди " посреди пустоты и вопим ни о чем, и… и… — Его голос потерял свою силу. Он уронил руки, поверженный, на его лице теперь читалась не ярость, а вина. — И я довёл тебя до слёз.
Франческа Заппиа — «Я тебя выдумала»
Энтони Маки заменит Юэля Киннамана в "Видоизмененном углероде"
Научно-фантастическая драма "Видоизмененный углерод" вернется со вторым сезоном с новым актером в главной роли. Как сообщает издание The Hollywood Reporter, Энтони Маки ("Первый мститель 2: Другая война") сыграет Такеши Ковача, роль которого в первом сезоне сериала исполнял Юэль Киннаман.
Ни количество эпизодов, ни дата премьеры второго сезона шоу пока не определены.
В первом сезоне драмы потокового сервиса Netflix Киннаман играл Ковача, наемника из прошлого, который провел сотни лет в криогенном сне и просыпается в далеком будущем, чтобы расследовать одно загадочное убийство. В будущем научились перемещать души в тела, и Ковач получает новое тело, принадлежавшее ранее полицейскому Элиасу Райкеру, обвиненному в преступлении, которого он не совершал. Используя тело Райкера, Ковач распутывает дело, которое неожиданным образом затрагивает и его самого. В финале Ковач получает новое тело, но зритель видит только его силуэт. Таким образом, Маки станет "новой оболочкой" для Ковача.
черт.черт.черт. я оказывается не готова видеть в роли Ковача кого-то другого. заменить высокого и масивного Киннамана с его печальной моськой на мелкого и бодрого Маки….ну блин. как для меня, вообще мимо.
There is hope, even when your brain tells you there isn't
Я знаю, що вона зараз це читає. (Привіт). Мені здалося, що сьогодні ми вийшли на луку - от тільки музикою не займалися. Після найкращих розмов навіть не пам'ятаєш, про що говорилося, - пам'ятаєш тільки відчуття від розмови. Ми наче взагалі не були там, не лежали разом біля басейну. Здається, ми були в якомусь місці, якого не досягти тілом, у місці, де немає ні стелі, ні стін, ні підлоги, ні інструментів.
— Мені подобаються короткі вірші з дивними схемами римування,
тому що життя саме таке.
— Життя саме таке? - я силкувалася зрозуміти, що він має на увазі.
— Так, воно римується, але не так, як очікуєш.
Можливо, ви колись любили. Я маю на увазі справжню любов, таку, яку моя бабуся описувала, цитуюче Перше послання апостола Павла до коринтян, любов, що довготерпить, милосердствує, не заздрить і не величається, що все зносить, вірить у все, сподівається всього і все терпить.
Такеши Ковач ( Юэль Киннаман) | Видоизмененный углерод
я как-то равнодушна была к Киннаману, хоть и видела его до этого в нескольких фильмах. но вот что-то было в нем этакое в данной роли, что смотрела бы на него и смотрела. жаль, что всё хорошее так быстро заканчивается (10 серий для меня оказалось мало).
А що якщо я вам скажу, що я ненавиджу.
Ненавиджу, коли топчуть мене, мої вподобання.
Ненавиджу, коли принижують мене.
Ненавиджу егоїстів.
Ні егоїзм - це нормально, але є нездоровий егоїзм, це, коли блядь людині на все, на всіх настільки похую, що гниль аж витікає.
Ненавиджу таке.
Ненавиджу давити в собі ненависть.
Ненавиджу, коли треба промовчати, аніж послати в сраку.
Ненавиджу, що потрібно одягати маску.
Ненавиджу себе за те, що я не така, як вони!!!
Що я якогось хера думаю і переживаю, чи сказане і зроблене мною не зачепить почуття людини.
А не треба про таке думати.
Кажи.
Ріж.
Дави.
Забивай болт.
Не звертай уваги.
Сука!!!!! НЕНАВИДЖУ!!!
Юху!!!
Привіт, терміново лишу тут свої новини, щоб не забути, і так:
— Я сходила на співбесіду, мене взяли, але я не погодилась, мало пропонували грошей. Ну і пропонували далі, типу на бухгалтера, а я ж хочу щось інше!!! Кароч, не униваю, буду шуати далі.
— Я кабан, схудла спочатку на три кг, потім була затримка і я знову наїла 3кг!! Жирна сука, як же я себе за*ла!!!! Чого я не можу раз і назавжди схуднути!!!!
— Я придумала, як я хочу вести інстаграм, але ці тупі малі сукі, по 15 років, які за тиждень набирають по декілька тисяч підписників вибивають мене із себе!!
— ОООооо я ж ходжу на інгліш!!! Бекаю там мекаю, сьогодні взагалі пропускаю урок, бо сиджу, бляха, на роботі!!!!
— Хочу 7плюс айфон!! А грошей немає на нього))) як завжди
— Я стала по-іншому відноситись до всього, мені реально багато на що стало пох+й! Я рада))
Кароч, отаке шось сталось зі мною)) Все гуд, все ок, от би ще схуднути))
Знаєте, інтерес взяв своє, і я все ж зайшла в архів, щоб подивитись хоча б фото, які я колись завантажувала сюди. І…в житті я, напевне, ще так не раділа, коли побачила, що їх немає, чи то вони просто не відкриваються.
Бо подумала я, ну відкрию я їх, подивлюсь, згадаю, і що далі? Буду придумувати можливий варіант тої чи іншої події? Вкотре переконуюсь, що практично все, що не стається - стається на краще.
Пішла на хитрість, і всетаки деякі пости я почитала. То відверто кажучи, складається таке враження ніби це писала емоційно неврівноважена дитина, в якої весь час щось стається. (тут сміюсь у голос) Ох ці диячі проблеми.
Сумно визнавати це, але перечитавши дещо, розумію, що перед деким було б непогано вибачитись за завдане, декому просто перетелефонувати і запитати як справи, а декому, ніколи не потрібно було відчиняти двері в своє життя.
Ті дорослі проблеми, зараз здаються дитячою дурістю. Після того як закінчуєш школу, дивишся на деякі речі по іншому, а після закінчення унверситету - міняється геть усе.
Всі наполеонські плани які я хотіла виконати після закінчення школи - пропали. Життя підготувало для мене трошки інший шлях. В деякій мірі це добре. Можливо тому, я на довше залишилась дитиною. Можливо тому, закінчила спілкування з людиною, яка готова була віддати все заради мене. Але здається, що це тільки було тоді. Зараз, напевне, він так само як і я просто сміється з цього :)
Але добре, що все сталось саме так. Я зустріла саме СВОЮ людину. Свого найкращого, найдобрішого, найніжнішого, і найкоханішого.
Кохаю тебе як до зірок і назад..
Люди йдуть з нашого життя
за ними стелиться тракт закривавлених нарцисів
ти споглядаєш на своїх руках
омели цвіт із алим переливом
ми пустим спогади блукати на віраж
хай ними ситяться лиш чайки сизокрилі
комусь - прожить життя без каяття
комусь лиш карма, а комусь - митарство.
Люди йдуть з нашого життя
Залишив цвіт бур'яну при могилі
той, хто оглянувся у слід -
упав.
годинникар не зміг перевести годину
знову.
ти йдеш вперед не зупиняючись, відраз
по полю рвеш ромашки позолочені
Це не розпуття, тут нема доріг
і теплий, ефемерний вітер б'є по поясі.
мене навчили в світі цьому жить
розповіли, як вибирать із розумом
як легко досягнуть усіх вершин
" як виробити в собі самовпевненість".
на сердці талий сніг, який вже рік..
колись у ньому розквітало счастя
твій самий сильний та старий надрив
віднині - це звичайна, проста рана.
людину здатен вбити нарцисизм
ти - не суворий персонаж із фільму
мені розповіли, як стримать біль
але чому,
ніхто не розповів мені, що таке - втрата?
